Творчі напрацювання

Національно-патріотичне виховання на уроках історії та правознавства

Середні класи

Старші класи  

Вікторина "Українське козацтво"

Формування краєзнавчих  компетентностей

на уроках історії та в позаурочний час

Із досвіду роботи вчителя історії вищої кваліфікаційної категорії, старшого вчителя

Миронівського навчально-виховного комплексу: загальноосвітня школа I-III ступенів - дошкільний навчальний заклад Шосткинської районної ради Сумської області 

Коробко Надії Кузьмівни

Вивчення історії є одним із найважливіших чинників формування національної свідомості народу. “Без знання минулого неможливе точне поняття про сучасне” наголошував видатний український історик М.С.Грушевський

Під час викладання історичних дисциплін учні повинні  мати можливість дізнатися більше про різні історичні події та суспільні явища, які визначали епоху і є основними, найсуттєвішими для її розуміння; постійно розвивати вміння й навички учнів щодо роботи з історичними фактами, які дають узагальнену картину минулого; формувати розуміння історичної хронології, причинно-наслідкових зв’язків, відчуття епохи, неминучості руху суспільства по шляху історичного прогресу. Досягненню кращого результату сприяє краєзнавча робота. Майже кожна людина прагне дізнатися що було до неї, що відбувалося на землі, де вона народилася і живе, як люди жили, з якими труднощами стикалися, як їх переборювали; дізнатися  про їх одяг, свята і будні, про всю різнобарвну палітру життя в минулому.

 Опора на візуальне сприйняття характерне для сучасного етапу розвитку цивілізації. Часто в процесі інформаційної комунікації зоровий знак переважає над текстовим. Тому використання мультимедії на уроках історії полегшує процес запам’ятовування, дозволяє зробити урок більш цікавим і динамічним, допомагає «занурити» учня в обстановку будь-якої історичної епохи, створити ілюзію присутності, співпереживання, сприяє становленню об’ємних і яскравих уявлень про минуле, інтересу до вивчення і збереження навколишнього середовища, любові та поваги до «малої Батьківщини», що є важливою основою патріотизму. Ця робота є цікавою і захоплюючою вона  стимулює інтерес учнів до вивчення історії рідного краю

Сучасні умови розвитку держави, інтеграція її до європейського простору вимагає формування інтелектуальної, активної, психічно та фізично здорової особистості здатної до  самореалізації, до навчання протягом життя. Однією з інновацій сучасної освітньої галузі є впровадження елементів компетентісного підходу в навчально-виховний процес. Набуття життєво важливих компетентностей дає людині можливості орієнтуватися у сучасному суспільстві, сприяє формуванню в особистості здатності швидко реагувати на запити часу.

Головною метою формування краєзнавчої компетентності є розвиток позитивних морально-етичних норм, інтелектуальної компетентності, виховання почуття патріотизму, розвиток комунікативної компетентності,   забезпечення  умов для зміцнення  й  розвитку фізичного здоров’я дитини.  Формування краєзнавчої компетентності учнів відбувається під час різноманітної професійної діяльності вчителя, а саме:

 І)   на уроках історії,

ІІ)  в позаурочний час:

-         під час роботи з обдарованими дітьми при підготовці до різноманітних конкурсів, олімпіад,

-         при написанні творчих проектів, робіт,

-         на заняттях краєзнавчого гуртка,

-         при роботі в шкільному краєзнавчому музеї,

-         під час походів і екскурсій по рідному краю.

 Беручи участь в історико-краєзнавчій діяльності і здійснюючи| свої маленькі відкриття, школярі сприймають історичні події не як щось далеке або нереальне, а стають співучасниками бойових подвигів земляків, переживають радість співпереживання, жаль втрат, пізнають героїку і будні творчого процесу.

Школярі повинні не тільки навчитись аналізувати й узагальнювати історичний матеріал, визначати суть, причини, значення історичних подій, вміти самостійно працювати із різноманітними джерелами інформації, а й уміти локалізувати їх, пов’язувати з історією рідного краю, готувати доповіді та виступати перед однокласниками, учнями своєї школи та інших аудиторіях.

Таким чином, сприяючи історико-краєзнавчої діяльності учнів ми  сприяєм вирішенню формування різноманітних компетентностей, впершу чергу -  краєзнавчих, а також вирішуємо багато великих і складних завдань ідейно-політичного, етичного, патріотичного, інтернаціонального виховання підростаючого покоління.

Історичне краєзнавство у школі – демократичне, воно не обме­жено рамками навчальної програми. Використання краєзнавчо­го матеріалу на уроках історії спирається на позакласну роботу і знаходить у неї своє продовження і подальший розвиток. Проводячи позакласну історико– краєзнавчу роботу, вона прагне досягти тієї ж самої мети що й на уроці, але вже на іншому, місце­вому матеріалі і іншими засобами. А для більш глибокого вивчен­ня місцевої історії, широко використовую знання учнів отримані під час уроків історії. Бо знання загальних закономірностей історичного процесу допомагає школярам глибше зрозуміти історію свого краю, як частину історії нашої країни.

Позакласна робота  по історичному краєзнавству побудована на масовій, груповій та індивідуальній роботі з учнями. Масові форми – вечори, олім-піади, вікторини, конференції, клу­би, створення шкільних краєзнавчих куточ-ків, музеїв, зустрічі з учасниками та свідками історичних подій.

Групові форми – гуртки, товариства, екскурсії, лекції, випуск газет, рукописних книг чи журналів.

Індивідуальна робота – читання літератури по місцевій історії, робота з документами, матеріалами архіву, речовими пам’ятками музею, підготовка рефератів, запис спогадів, опис пам’яток культу­ри, історії, спостереження за життям і побутом народу, виготовлення наочностей, учнівський проект.

Всі ці форми позакласної роботи знаходяться у тісному взаємоз­в’язку: із масової – виростає групова (як правило гурткова), а результати знань у гуртку часто виносяться на загальношкільні вечори, конференції. Індивіду­альна робота є необхідними елементами, як масових, так і групо­вих форм.

При цьому можуть бути широко застосовані такі форми як інтерв’ю зі знайомими й близькими людьми, збір історичних експонатів вдома або в сусідів, робота в сімейних, сільських, районних архівах, пошук архівних та інших данних на інтернет-сайтах.

Дослідницька діяльність – особливий вид діяльності педагога й учнів, відмінна від дидактичної, виховної бо  наближена до наукової за своїм складом, функціями та технологіями виконання.

          Найбільш поширеною формою позакласної роботи з історії в Миронівському НВК  є групова, яка спирається на індивідуальну і переростає у масову. Вже багато років  в нашій школі працює гурток історичного краєзнавства  «Пошук». Мета роботи гуртка: сприяти формуванню краєзнавчих компетентностей, дати загальні уявлення про історичне краєзнавство, ознайомитися з методикою збирання краєзнавчих матеріалів, виконувати прості пошукові завдання,  розширювати та поглиблювати знання з історії рідного краю, з народознавства, вивчати  духовні  надбання населення краю, знайомитися з видатними людьми краю.

На заняттях гуртка вихованці знайомляться з історією сіл Миронівської сільської ради та Шосткинщини, вивчають пам’ятки історії, архітектури рідного краю, вивчають природу рідного краю,  усну народну творчість; формують, розвивають та закріплюють навички виконання пошукових завдань.

Робота історико-краєзнавчого гуртка «Пошук» здійснюється в двох напрямках:  - 1) теоретичному (бесіди, лекції, доповіді, конференції, вікторини, самостійна індивідуальна робота); - 2) практичному (екскурсії, походи, експедиції, практикуми в музеях, архівах, бібліотеках).

Пошуківці працюють за напрямками: «Скривджена земля», «З попелу забуття», що проходять в рамках Всеукраїнської акції «Пізнай свою країну». Гуртківці є активними учасниками Всеукраїнської  історико-географічної експе-диції «Історія міст і сіл», обласної краєзнавчої експедиції „Материнські долі”.

Майже на кожному уроці та на заняттях краєзнавчого гуртка використовуються елементи  різноманітних інтерактивних  методів. Традиційними стали заняття гуртка з використанням методів:  «мікрофон», «мозковий штурм», «займи позицію», робота в парах.

 Учні школи, члени гуртка утворюють  творчі об’єднання, збираючи цікаві матеріали за різноманітними  напрямками  з  історії рідного краю

 - Наш край в роки Великої Вітчизняної війни. Історія і пам'ять.

 - Наш земляк І. М. Кожедуб.

 - Наш край в роки Голодомору
.https://drive.google.com/drive/folders/0B69yBp03sDvbQmhKc3dXaXVuTUE

 - Ілюстрована історія сіл Миронівської сільської ради
https://drive.google.com/drive/folders/0B69yBp03sDvbQmhKc3dXaXVuTUE

- Розвиток народних ремесел. Ткацтво  від минулого до сучасності.

 - Духовність рідного краю Історія храмів, церков, монастирів.

 - Ансамбль «Криниченька». Історія та сучасність.

 - Народні промисли Шосткинщини. Ткацтво.

 - Історія освіти в селах Миронівської сільської ради.

 - Нардний костюм  нашої місцевості. В ХІХ – напоч ХХ ст..
https://drive.google.com/drive/folders/0B69yBp03sDvbdjAtbjdjU0l1V1U

 - Наші села і ШКЗ «Імпульс»: історія та сучасність.
https://drive.google.com/drive/folders/0B69yBp03sDvbQmhKc3dXaXVuTUE
Додатки до роботи
https://drive.google.com/drive/folders/0B69yBp03sDvbQmhKc3dXaXVuTUE

 - Видатні особистості нашого села: В.П.Москаленко.

 - Матері-героїні Миронівської сільської ради

- Народні обряди рідного краю (зимовий цикл)
https://drive.google.com/drive/folders/0B69yBp03sDvbQmhKc3dXaXVuTUE

 - Пам’ятники нашого району
https://drive.google.com/drive/folders/0B69yBp03sDvbQmhKc3dXaXVuTUE

Працюючи по обраних напрямкам, діти під керівництвом вчителя  збирають різноманітну інформацію, використовуючи  в тому числі й методи інтерв’ю, перефразування.  Таким чином у дітей розвиваються комунікативні компетентності, поширюються їх пізнавальні можливості, створюються умови для самореалізації та самовдосконалення особистості, тобто формуючи краєзнавчі компетентності відбувається вдосконалення й формування інших видів компетентностей.

Провідну позицію в позакласній роботі займає пошуково-дослідницька робота, як один із напрямків формування краєзнавчих компетентностей.

Діяльність творчих об'єднань повинна завершитись оформленням міні-проектів  з обраної теми.

Історія рідного краю становиться особливо ближче для учнів під час подорожей, походів, екскурсій. Саме для проведення походу, учні вивчають різні документи,  історичні матеріали, знайомляться з історією майбутніх об’єктів  щоб потім особисто побачити ці історичні пам’ятки  під час подорожей. Саме такий принцип роботи  найбільш до вподоби учням.

Під час  екскурсій та літніх походів вихованці вже в реальному житті доторкуються до історії рідного краю. «Пошуківці» під час походів і екскурсій познайомилися з найвизначнішими пам’ятками історії та культури Шосткинщини. Гуртківці розробили цікавий маршрут п’ятиденного походу, здійснивши який можливо докладно познайомитися з історією та здобутками рідного краю.  Цей маршрут назвали «Золоте кільце Шосткинщини»
https://drive.google.com/drive/folders/0B69yBp03sDvbQmhKc3dXaXVuTUE

 Такий проект пробуджує дослідницьку активність вихованців, поглиблює їхні знання з різних галузей науки: економіки, культури, архітектури, освіти, техніки, мистецтва. Для молодших школярів   використовуємо матеріали попередніх походів  для заочних подорожей по рідному краю.

Актуальним є проведення велосипедних походів по видатним місцям нашого села, на батьківщину І.М. Кожедуба в село Ображіївка, до Гамаліївського монастиря, в Краєзнавчий музей  м. Шостка, на місця давніх поселень на території нашої місцевості (село Антонівка Ямпільського району), до пам’ятних місць  в сусідніх селах.

На етапі узагальнення матеріалу, завершення роботи по певному напрямку широко використовується така форма роботи як презентація. До речі, у 2015 році  презентація гуртківців зайняла ІІ місце в обласному етапі VІІІ міжнародного еколого-оздоровчого конкурсу «Веломанія» в номінації «Мультимедійна презентація «Велосипед – екологічно чистий вид транспорту»»
https://drive.google.com/drive/my-drive

 Вихованці представляють  результати своєї пошуково-дослідницької діяльності, виступаючи  перед  своїми товаришами. Кращі роботи  представляються  на загальношкільних тематичних лінійках або під час  виховних заходів.  Пошуківці є активними учасниками  районних та обласних  краєзнавчих конференцій, беруть участь у різноманітних конкурсах районного й обласного масштабу,  часто є переможцями:

- Наш край в роки Голодомору – представляла Шевцова Наталія  - стипендіат губернатора 2009 року – І місце в районі, ІІІ місце – в області.

- Духовність рідного краю. Історія храмів, церков, монастирів (І місце  в районі і І  - в  області. Творчу группу представляла  Садова Марина).

 - Народний костюм нашої місцевості – І місце в районі й ІІ місце в області).

 - Матері-героїні Миронівської сільської ради  ( 2 роки І місце в районі, участь в обласних конкурсах).

 - Місцевий товаровиробник – І м. в районі, участь в обласній конференції. Роботу представляв Науменко Намік – стипендіат губернатора 2013 року.

        Члени гуртка «Пошук» неодноразово брали участь у конкурсі «Рідна Сумщина», були переможцями районного етапу й учасниками обласного.

Багатий і цікавий теоретичний  матеріал (альбоми, фоторепортажі, доповіді, реферати, розробки, дитячі наукові роботи), що накопичується під час роботи гуртка зберігаються  в кабінеті історії та  шкільному краєзнавчому  «Музеї села»,
https://drive.google.com/drive/folders/1B7oaZEkSTe-NxF1DgcKalHxrhYm07cp8

 куди  вихованці приносять нові експонати з історії сіл Миронівської сільської ради, а також  в тематичному «Музеї льону і ткацтва. Берегиня».
https://drive.google.com/drive/my-drive

 Матеріали музеїв  активно використовуються  в навчально – виховній роботі  Миронівського НВК, шкіл району та міста. Юні екскурсоводи проводять цікаві й змістовні екскурсії, які розраховані на різні вікові категорії та різну тематику.

Отже, краєзнавча складова у навчанні історії є тим засобом, що унаочнює, конкретизує, доповнює зміст нормативного курсу, формує ґрунтовні знання з предмета, сприяє активній пізнавальній діяльності школярів, розвитку творчих здібностей учнів, самореалізації та самовдосконалення, розвиває інтерес до історії в цілому. Набуття учнями знань з історії рідного краю, формування краєзнавчих компетентностей є тією сходинкою, звідки відкриваються горизонти для опанування особистих, національних, громадянських і загальнолюдських цінностей.

Краєзнавчи компетентності - це важлива складова системи знань з вітчизняної історії, вони виступають засобом конкретизації загальноісторичних подій і засобом активізації пізнавальної діяльності учнів. Застосування краєзнавчого матеріалу на уроках історії дає можливість збагатити уявлення учнів про епоху, створити умови для розуміння і безпосереднього відчуття особливостей життя і побуту населення минулих століть, сприяти  осмисленню історичної інформації на основі більш насиченого і конкретного фактичного матеріалу, конкретизувати загальноісторичні події і є засобом активізації пізнавальної діяльності учнів, розвитку творчих здібностей учнів, самореалізації, постійної співпраці вчителя та учня.